Блудний син

Я у батька мав частину
Знав відділить він мені
Не візьму ж її я в домовину
То й нащо ж вона мені

Зажадав тоді я своє в батька
Думав що ще більше наживу
Не могло тоді моє серденько знати
Що пішов на горе в чужину

В краї тім я жив і не тужив
Бо грошей були повні кишені
Трішки жаль що батька залишив
Та товаришів багато є у мене

Так я час там дуже марно тратив
Не беріг грошей бо думав що їх досить
Та коли закінчились я гірко плакав
Бо залишився нагий і босий

Друзі всі від мене відвернулись
В домі батька вже немає мені місця
Був би радий щоб минуле повернулось
Думав лиш проте щоб щось поїсти

О, як тяжко стало мені жити
Як же бути, що робить не знаю
Я би рад в свиней з корита їсти
Та й на те ніяких прав не маю

І згадав про батька, там є радість
В нього наймити не голодують
Зародилась в мене до них заздрість
Бо вони у мого батька не бідують

Піду я до батька, впаду йому в ноги
Може хоч слугою тож він мене прийме
Бо тільки до нього ведуть всі дороги
Краще в домі батька ніж поміж чужими

Але серце батька
За сином сумує
Що свитина в латах
Його не турбує

Простить свого сина
І прийме до хати
Дасть перстень на руку
І новії шати

Бо син його гинув
А батько чекав
До батька прилинув
І батько прийняв

Хоч ще на землі ми, а Бог наш на небі
До Нього одного нам треба спішити
Така на землі є наша потреба
До Нього спішить, щоби жити

Таміла Золота

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

Понравилась публикация !? Хотите получать новые прямо в свой почтовый ящик ? Нет ничего проще !