ПЕРЕМОГТИ!

«Хіба ви не знаєте, що ті, що біжать на змаганнях, біжать усі, але один одержує нагороду?» (1Кор. 9:24)

Зараз ми не будемо дивитися, як Бог приводить людину до покаяння, а почнемо нашу розмову з тієї миті, коли грішник вийшов на Божий заклик і покаявся. Що він при цьому відчув і побачив? Він відчув велику радість і свято, усвідомлюючи своє спасіння і незвичну легкість — Бог зняв з нього тягар гріхів, з якими він прийшов каятися до Бога (якщо покаяння було щирим, від усього серця). Знаходячись у такому стані, він починає бачити, що «весь світ лежить у злі» (1Ін. 5:19) і проходячи належне нам поприще, дуже легко можна забруднити білі одежі праведності, тільки-що одержані від Ісуса Христа.
Покаявшись у гріхах і звільнившись від них, не можна так і лишатися стояти перед Богом та церквою, треба йти далі до Небесного Єрусалиму. Як же нам слід іти? Прочитаймо слова з епіграфу. Що значить бігти на змаганнях? І чому біжать усі, знаючи, що лиш один отримає нагороду? В старі часи на змагання з супротивником виходили воїни, і їхньою нагородою за перемогу було життя. Багато дужих та майстерних воїнів брали участь у поєдинках, але лише один, що переміг усіх, лишався живим та одержував нагороду. Що це за змагання, яке відношення мають до нас і де вони проходять у нашому житті?
Покаявшись, людина звільнилася від тягаря минулих гріхів, але в ній лишилися старі звички та уподобання, вона ще не в Небесному Ханаані, а в цьому зрадливому та розбещеному світі, повному спокус та випробувань. Дорогу до життя вічного ще належить пройти. «І не ввійде до нього ніщо нечисте, ані той, хто чинить гидоту й неправду» (Об. 21:27).
Так де ж все таки те місце змагань у нашому житті, і що нам треба перемогти? Арена змагань знаходиться у нашому серці, і там нас уже чекає багато ворогів. Притому вони не просто чекають — вони діють, намагаючись згубити душу.
Спрямовуючи свій погляд у власне серце, ми знаходимо в нім ворожнечу, заздрість, образу, відчуження, різного роду пожадливості та інші «діла плоті» (Гал. 5:19-21). З усіма цими ворогами людської душі християнина чекають дуже важкі битви, і всіх їх необхідно перемогти. Немає жодного значення, який з цих ворогів виявиться сильнішим від нього, значення має тільки те, що переможений наслідує смерть.
Якщо ці битви такі важкі і ворогів так багато, то чи варто й бігти і чи ми хоч шанс на перемогу маємо? Ап. Павло пише: «І тому я біжу не так, як на непевне, б’юся не так, щоб тільки бити повітря, але стримую і приборкую тіло моє, щоб, проповідуючи іншим, самому не лишитися недостойним» (1Кор. 9:26-27). А в Об’явленні написано: «Переможець успадкує все, і я буду його Богом, а він буде Мені сином. Боязливих же і невірних, мерзотних і убивців, розпусників і чародіїв, ідолослу- жителів і всіх неправдомовців, — доля в озері, що палає вогнем та сіркою; це смерть друга (Об. 21:7-8).
Колись філістимляни стояли станом проти стану Ізраїльського в Сохо: «І вийшов із філістимських таборів одноборець, ім’я йому Голіаф із Гату. Ростом він був — шість ліктів і п’ядь» (1Сам. 17:4)… «І став він, і закричав до Ізраїлевих полків, та сказав до них: «Чого ви вийшли до бою? Чи ж я не філістимлянин, а ви не раби Саулові? Оберіть собі кого, і хай він вийде до мене. Якщо він зможе перемогти і вб’є мене, то ми станемо вам за рабів. А якщо я переможу і вб’ю його, — ви станете рабами і будете служити нам». І сказав філістимлянин: «Я цього дня зневажив Ізраїлеві полки. Дайте мені чоловіка, і будемо битися вдвох»… А всі ізраїльтяни, бачачи того чоловіка, втікали від нього і дуже сильно лякалися» (1Сам. 17:8-10, 24).
Давид був юнаком, який не мав військової майстерності, але він виступив супроти Голіафа в ім’я Бога. Давид прийняв рішення і пішов назустріч Голіафу, і пішов він не в латах воїна, а з надією на Бога. Давид пращею кинув камінь, а Бог вразив ним Голіафа.
«Без Мене нічого чинити не можете» (Ін. 15:5). «Ви приймете силу, як Дух Святий злине на вас» (Дії 1:8), «…усе можу в Тім, Хто мене зміцнює» (Флп. 4:13), тобто в Ісусі Христі.
Потрібно не стояти в нерішучості, не зволікати, а прийняти рішення і бігти, а Всесильний Бог допоможе нам перемогти і проведе нас у Своє Небесне Царство.

Сергій ЗОЛОТОЙ

Євангельський Голос 2/2006

Кстати, тоже очень интересно:

  • Щоб встояти «Зодягніться в повну зброю Божу, щоб ви могли встояти проти хитрощів диявола» Еф. 6:11 «Отже, улюблені... постарайтеся стати перед Ним незаплямованими і бездоганними у мирі» 2Петр. […]
  • Благословіння та вирок Говорячи про духовний стан та про духовний устрій ізраїльського суспільства Ісус Христос говорить: «на сидінні Мойсеєвім усілися Книжники та фарисеї» (МТ. 23.2). Констатуючи факт […]
  • УРОКИ ОДНІЄЇ БЕЗСЛАВНОЇ ВІЙНИ Бажаючи проаналізувати хід і мотиви подій, описаних в 22 розділі 1-ї книги Царів, я скоро усвідомив, що цей аналіз буде неповним, якщо попередньо не висвітлити подій, описаних в 21-му […]
  • Христове домобудівництво Мій нинішній стан - це занепокоєння з приводу істинного розуміння таємниці Христового домобудівництва. Сьогоднішнє розділення християнства на чисельні конфесії при одній і тій же Біблії є […]

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

Понравилась публикация !? Хотите получать новые прямо в свой почтовый ящик ? Нет ничего проще !