Христове домобудівництво

Мій нинішній стан — це занепокоєння з приводу істинного розуміння таємниці Христового домобудівництва. Сьогоднішнє розділення християнства на чисельні конфесії при одній і тій же Біблії є для мене гострим і болючим. Такий стан речей, на мій погляд слід вважати найголовнішою перешкодою для проповіді Євангелія Христового у світі. Воно має руйнівну, згубну дію для тих, хто щиро шукає Істину, тобто Самого Христа, щоб злитися з Ним воєдино, щоб виконалася в них молитва Господа про єдність (Ін. 17:21). Тому так болісно переживав ап. Павло ті дїї ворога Божого, котрі тоді тільки-но стали проявлятися (1Кор. 1:10-13; Рим. 15:5-6; Рим. 16:17-18; Флп. 2:2; Еф. 4:3-6; 2Кор. 11:4). А тепер ця згубна, шкідлива, особливо небезпечна дія ворога Божого широким фронтом розповсюджується по землі, створюючи велику перешкоду для збору останніх колосків для Бога з полів гріха цього світу. Це є перешкодою і для приготування істинних дітей Божих до «того дня» (2Тим. 4:7-8).
Якось мені довелося побувати у Західних областях України (приблизно в 1979 р.) Після закінчення одного з богослужінь у місті Ковелі до мене підійшов літній чоловік і каже: «Я завуч середньої школи, таємно віруючий, та ось уже збираюсь іти на пенсію і тоді я відкриюся як віруючий. Але в мене є дуже болюча й гостра проблема. Куди мені піти, до якої течії мені приєднатися, де істинне вчення? Бо в цьому місті 13 поділених між собою течій при одній Біблії».
Він просив мене допомогти розібратися у цій проблемі, а я не міг, бо не мав тоді від Бога відкриті а приводу цієї дуже важливої проблеми Христового домобудівництва, І я у значеному стані безпорадно намагався говорити офіційні, традиційні, марні слова, котрі не давали, по суті, відповіді на його питання. Саме тоді в мене вперше почали з’являтися думки: як ми сміємо допустити сатані вкладати в наші розум і серце думку, що Господь Ісус Христос лишив нас, учасників будівництва Його Дому, Його Храму, Його Тіла — Церкви у плачевному, беззахисному, небезпечному, безпорадному, неясному стані в порівнянні з тими будівничими, котрі будували матеріальні прообрази церкви, котрі були тільки «тінню майбутніх благ», що втілилися нині у живому, вічному Домі Божому, Храмі, «Ковчезі» з живих каменів, скинії Бога з людиною?
Ной, Мойсей і Соломон будували матеріальні прообрази Тіла Христового і не мали ніяких проблем при здійсненні дорученого їм Богом будівництва. Вони перебували в повному спокої, твердості, мужності, відвазі і впевненості, що труд їхній і старання не виявляться марними і будівля не буде відкинута Богом, а виконає те призначення, в ім’я якого будується. Вони не зазнали ніяких ударів спокусника через людей, котрі могли бути для цього використані ворогом Божим, котрий завжди, веде війну духовну й тілесну проти будь-якого задуму, плану і справи Божої.
Ретельно досліджуючи стан будівничих старозавітних матеріальних прообразів Церкви — Ноя, Мойсея, Соломона — ми чітко бачимо, що будівництво відбувалося тихо, мирно, без проблем, скорбот, боротьби, розділень, опору ворога, без скреготу металевих предметів, ріжучих один одного (1Цар. 5:15-16; 6:7). І споруди ті були прийняті Богом без жодного зауваження, жодного докору. В них задум Божий був втілений, ціль досягнута!
Чому так сталося? Тому що будів¬ництво звершував Сам Бог. Він обраним
Ним для будівництва людям вручив креслення-взірець, у якому Ним Самим було накреслено зображення задуму в цілому, усієї сутності, мети і сенсу будівлі. Там все до деталей було передбачено Богом. Взірець цілком і повністю забезпечував самодержавну волю і владу Бога в будівництві. Взірець захистив, забезпечив будівництво від згубних злих дій ворога Божого — диявола, котрий при відсутності чіткого взірця від Бога зміг би, впливаючи на своє дітище — старого Адама, направити будівництво у своїх, ворожих Богу, цілях, як він, диявол, робить протягом усієї історії християнства, ховаючи істинний взірець Церкви.
Ось взірці від Господа на старозавітні, прообразні будівлі: (Бут. 6:14-16)
на ковчег, Вих. 25-28 р.р. — на скинію. При створенні скинії Бог особисто призначив безпосередніх виконавців будівництва (Вих. 31:1-6). Про це Мойсей повідомив народу (Вих. 35:30-35). І народ мав повну впевненість у тому, що це Сам Бог будує Своє житло, Своє святилище. Це знання наповняло народ особливим божественним благоговінням, і трепетом при кожному погляді на будову, що звершувалася поміж них. Тим більше, коли вона вже була готового, і була присутня слава Господня, що наповнювала скинію.
Чи є щось подібне у наш час при будівництві вічної скинії Бога з людиною (Об. 21:3), духовного Храму з живих каменів (1 Петр. 2:5)? Чи може цей стан божественного благоговіння, священного страху й трепету наповнювати серця теперішніх учасників і спостерігачів будівництва вічної скинії Бога з людиною — Церкви Христової, коли ось тут у США є більше 300 християнських течій. З них лише п’ятидесятників — 60, а в усьому світі п’ятидесятників разом з харизматами — 11 тисяч (відомості взяті з газети «Наши дни» за вересень 2000 р. Автор, швидше всього п’ятидесятник, або співчуваючий).
І хто з цих тисяч може з чистим сумлінням, з твердим переконанням звертатися до невіруючого світу з закликом до прийняття Євангельської Вісті, до прийняття Господа Христа, з закликом іти до «Церкви Живої»? Адже зразу ж потрібно буде чекати, що з чисельного натовпу слухачів пролунає законне, цілком природне й справедливе питання: «А куди ви нас кличете? Де, власне, знаходиться та істинна «жива церква», яку будує Сам Христос Особисто, як Він говорить у Мт. 16:18?» Будуть поставлені законні питання: «До якої «тисячі» чи «сотні» ви нас кличете приєднатися?» Хто з сучасних християн твердо, цілком впевнено може заявити: «Ми — істинна Христова Церква, яка будується Самим Христом, відповідно до слова, записаного у Мт. 16:18? А хто так про себе і про свою конфесію заявляє, той невідворотно повинен дати об’єктивні обгрунтування, котрі мають Божественний авторитет.
Насправді ж креслення, затверджене Самим Христом на будівництво Вічної «скинії Бога з людиною», Тіла Христа, Його Церкви, Храму Його — є. Усі ці найменування Церкви настійно вимагають, щоб ще до її започаткування було дано детальне, Богом складене й затверджене креслення — взірець. Жодні пташка не будує гнізда без креслення, закладеного Богом всередині неї самої при її створенні. Будівництво найпримітивнішого куреня потребує ще до початку будівництва, найперше, обдумування, яким він має бути. А тим більше Церкви!!! Багато спасенних нових людей, радісних від абсолютного блаженства, усвідомлюючи абсолютну стверджуючу істину і славу Триєдиного Бога, знаходяться під Його вічним, всеперемагаючим скіпетром!!!
Ось креслення на споруду ще одного матеріального прообразу Церкви: (1Хр. 28:10-12,19). І завдяки кресленню від Господа, храм було побудовано за 7 років без боротьби й тривог, без застосування залізних знарядь, без проявів злодіянь з боку споконвічного ворога Божого — диявола, котрий від початку згрішив. Під час будівництва Соломонового Храму в нього було широке поле для злодіянь і шкідництва. Там були задіяні 3300 начальників, з яких могло б знайтися чимало людей, котрих міг би надихати ворог Божий для перешкод у будівництві, як це систематично й чинить диявол протягом усіх віків при будівництві Церкви Христової. І як креслення, дане й затверджене Господом при будові Храму Соломонового, так і креслення, затверджене Ним для вічного Храму Господнього — Церкви — робить цілком безпечним будівництво Церкви Христової, захищає від усіх злодіянь, котрі задумує диявол проти Христового домобудівництва. Але напрошується болюче питання: «Чому ж протягом усієї історії християнства відбувається страшна біда — тисячні розділення, основна перешкода для розповсюдження Євангелія Христа у світі?
Перш ніж почати це злодіяння, диявол відсунув у бік, товстим шаром покривал закрив істину про креслення, дане Христом для будівництва Церкви. Ось це креслення: усне (при їх житті) і письмове свідоцтво апостолів Христових. Послання апостолів для будівництва Церкви мають цілком і повністю таке ж значення як усі вказівки, дані Господом для створення матеріальних прообразів Церкви Христової — Ноєвого ковчега (розміри у ліктях, матеріал, внутрішня будова), Скинії, збудованої у пустелі, і Храму, збудованого Соломоном, де буквально сказано: «Креслення від Господа» (1Хр. 28:10-12, 1Цар. 6:38); у книзі Вихід (розділи 39 та 40), де 16 разів повторюються слова: «І зробили сини Ізраїлеві, як велів Господь»; «…і зробив Мойсей все так, як звелів Господь Мойсею».
Це вказівка Бога, попередження для новозавітних будівничих, яке охороняє Боже домобудівництво від людської самодіяльності, яка завжди, коли стосується справи Божої, використо¬вується ворогом Божим для осквернення Божого домобудівництва, для спотворення Його справи, для перешкод цій справі, для диверсій, спрямованих проти цієї справи (Вих. 20:25).
Господь Сам веде Своє будівництво і охороняє Його кресленням від людського (яке через старого Адама є диявольським) втручання (Мт. 16:21). Уся Біблія, як абсолютно непогрішиме Слово Господнє, бере участь у побудові Церкви. Тільки вкрай важливо мати на увазі, що все вчення, тлумачення істини, яке ми стверджуємо, розповсюджуємо, на підставі яких створюються все нові й нові групи віруючих, має бути суворим чином пропущене через призму духа й букви апостольських послань, котрі Сам Господь наш Ісус
Христос затвердив, призначив бути духовним кресленням з таким же авто¬ритетом, який мали буквальні креслення, дані Богом старозавітнім будівничим матеріальних прообразів Церкви.
Апостоли затверджені намісниками Христа після Його вознесіння. Вони в день п’ятидесятниці увінчані царственою короною в силі та владі авторитетом Самого Христа. Ось печаті від Христа — (Ін. 17:20; 20:21-22), вони отримали право навіть прощати гріхи (див. Лк. 5:24) і до сьогоднішнього дня це право лишається за ними. Тільки той отримує звільнення від вини і влади гріха, хто кається «по кресленню», тобто згідно послань апосто¬лів: Рим. 6:1-7; Кол. 3:1-7; Гал. 2:19-20; 5:24; Гал. 6:14-15; 2Кор. 4:10-11; 5:20; 1Ін. 1:1-4; 2:24; 4:6 («початком» називається апостольська проповідь їх вчення; «ми» — це апостоли Христові, а хто тепер може сказати «ми»?); 1Кор. 3:10; Еф. 2:19-22; 3:1-12; Флп. 1:17; 4:9; Кол. 1:23-29, 1Тим. 2:6-7; 1:3, 3:14-15; 1:12; 2Тим. 2:2; 1:13; 2Ін. 9-11 (хто приходить спеціально «насаджувати» всупереч кресленню); Мт. 18:18; 16:18 («камінь» — апостольське вчення про Христа і церкву); 14:19 (Христос годує хлібом народ через руки апостолів). Так у всіх 4-х Євангеліях сказано про цю подію. І хліб життя — Христа — можна прийняти виключно через креслення, тобто дух і букву послань апостолів, їхнє вчення.
Хто ж розповсюджує вчення, що не грунтуються повністю на кресленні, той знаходиться під анафемою апостолів (Гал. 1:8-9). Хто з людей зміг би так написати, якби не був наділений від Господа Божественним авторитетом?
(Мт. 10:40; Лк. 10:16; Ін. 3:27. Дії 20:17- 20; 26-30). Голос апостолів — це голос Самого Христа (Ін.10:16), бо Сам Він особисто ніколи не звертався до язич¬ників («вівці не цього двору»). А цим голосом був ап. Павло. По цьому голосу сходить з неба Друга Людина — Дух животворящий і вселяється в серця тих, хто покаявся згідно креслення. У цьому суть Церкви, Євангелія і християнства — сутність і ціль створення людини — розмножити Єдинородного Сина Божого, щоб у Бога була незліченна кількість синів (Рим. 10:6-8; Еф. 2:15; 3:16-17; 2Кор. 5:17; 6:16-18; Гал. 3:28; Ін. 17:21-26. 14:18-23 («прийду до вас» тут на землі означає «вселюсь» в серце); Рим. 8:8-10; 1Кор. 15:45-49. Ін. 6-57 (це вселення Христа тут, на землі).
Чому ж це апостоли отримали таке особливе положення, єдине у своєму роді, ні з ким незрівняне? Тому що спочатку тільки одним їм була відкрита фундаментальна істина Божого домобудівництва, без якої неможливо прийти до Бога і поєднатися з Ним у Його Тілі — Церкві (Мт. 11:27;17:3-8). Тому вчення апостолів є основою Церкви (Еф. 2:20-22) і дверима, що ведуть до пізнання Бога і Христа в Біблії, до Божого застосування Біблії в Божому домобудівництві. А хто підходить до пізнання Біблії, минаючи апостолів, той зразу ж потрапляє у сферу дій, ворожих Богу і потрапляє в категорію тих, котрі ще до Христа трудилися на диявола (Єр. 8:8) і в Новому Завіті знаходяться під анафемою (Гал. 1:8-9; Дії 20:29-30). Це вони створюють сотні і тисячі конфесій, проповідуючи інші євангелії, іншого христа та іншого духа (2Кор. 11:4).

Павло Зеляк

«Євангельський голос» 3/2003

Кстати, тоже очень интересно:

  • УРОКИ ОДНІЄЇ БЕЗСЛАВНОЇ ВІЙНИ Бажаючи проаналізувати хід і мотиви подій, описаних в 22 розділі 1-ї книги Царів, я скоро усвідомив, що цей аналіз буде неповним, якщо попередньо не висвітлити подій, описаних в 21-му […]
  • Щоб встояти «Зодягніться в повну зброю Божу, щоб ви могли встояти проти хитрощів диявола» Еф. 6:11 «Отже, улюблені... постарайтеся стати перед Ним незаплямованими і бездоганними у мирі» 2Петр. […]
  • Благословіння та вирок Говорячи про духовний стан та про духовний устрій ізраїльського суспільства Ісус Христос говорить: «на сидінні Мойсеєвім усілися Книжники та фарисеї» (МТ. 23.2). Констатуючи факт […]
  • ПЕРЕМОГТИ! «Хіба ви не знаєте, що ті, що біжать на змаганнях, біжать усі, але один одержує нагороду?» (1Кор. 9:24) Зараз ми не будемо дивитися, як Бог приводить людину до покаяння, а почнемо нашу […]

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

Понравилась публикация !? Хотите получать новые прямо в свой почтовый ящик ? Нет ничего проще !