Я писав би і писав

Я писав би і писав
Те що Бог говорить
Серед ночі – як не спав
Бог не заборонить

Про любов Його велику
Дуже хочеться писати
Коли в тяжкую хвилину
Він спішить допомагати

Допомогу Його бачу
Серед дня і серед ночі
Ми є діти Йому вдячні
Що відкриті наші очі

Коли грім гримить на небі
Коли вітер вельми свище
Посильніш молитись треба
Бог тоді до тебе блище

Як інакше розбудити
Ту дитину що заснула
Щоб змогла не спать, ходити
Та про Бога не забула

Таміла Золота

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

Понравилась публикация !? Хотите получать новые прямо в свой почтовый ящик ? Нет ничего проще !