Я розповідь маю велику

Я розповідь маю велику
Чому ми такі не уважні
Господь обіцяє не кривду
Тож будем любить Його завжди

Бо хто нам тоді допоможе
Коли до нас лихо приходить
Тоді ми і Бога знаходим
І Він нам на зустріч виходить

Чому ж ми такі необачні
Надіємось на свої руки
Господь Свою Кров проливає
Терпить за нас страшні муки

Бо Він же так щиро нас любить
Гріхи наші всі нам прощає
Нікого із нас не погубить
Нехай кожен з нас про це знає

Шукаймо ж ми Бога живого
Хоч Він і помер на хресті
Та з третього дня й до сьогодні
Приносить спасіння тобі і мені

Бо смерть Його не удержала
Її наш Господь поборов
Зірвав смертоносне Він жало
Проливши за нас Свою Кров

Бо вічний Господь обіцяє
У вічнеє царство прийнять
Тим хто до Нього взиває
Дарує таким благодать

Таміла Золота

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

Понравилась публикация !? Хотите получать новые прямо в свой почтовый ящик ? Нет ничего проще !